Зорі Пахли Попелом Lyrics

Зорі, що пахли попелом,
падали в чорний став.
Ти була моїм янголом,
вітер тебе колисав.

В день той похмурий, безрадісний,
хмари рясніли дощем.
Та, що не знала старості,
впала на землю лицем.

Впала з безодні Вирію,
з захмарної висоти.
Білолиця моя Валькірія,
що бачила дивні світи.


приспів:
Підніми мене до неба
на своїх крилах.
Підкажи, де шлях у Вирій,
в сивих небесах.
Розкажи, чи правди лицар,
чи таким я був?
Твоє серце, мов із криці,
врешті я здобув.

І коли в блискучих шатах,
сядем поруч ми,
запалає знов багаття
у очах сумних.


2.
Я пам`ятаю день той,
коли до мне ти
йшла, ніби як востаннє,
з небесної висоти.

Я пам`ятаю кожен твій крок,
дотик янгольських рук.
Я пам`ятаю запах зірок,
і твого серця стук.

приспів:
Підніми мене до неба
на своїх крилах.
Підкажи, де шлях у Вирій,
в сивих небесах.
Розкажи, чи правди лицар,
чи таким я був?
Твоє серце, мов із криці,
врешті я здобув.


Ми у битвах були разом,
у лихій борні.
Був тобі я світлим князем,
була ти - янголом мені.
Чую, як вітер шумить в ковилах,
і засинаю знов.
Знов на твоїх холодних руках -
моя гаряча кров.

Знову несеш на крилах своїх
в Вирій душу мою.
Чую твій діамантовий сміх.,
загинувши у бою.