Остання Битва Lyrics

У безкраїй імлі, крижаній, сніговій,
біля дуба засохлого здавна,
сивий воїн лежав на холодній землі,
з битви вийшовши до недавна.

Хуртовина-зима лютувала всю ніч,
снігом тіло його покривала.
Зграя білих вовків, як один, пліч-о-пліч,
спокій воїна пильнувала.

Довгі вуса, чуприна, у вусі кільце,
під жупаном сорочка кривава.
Спить поблизу рідненьке, вкраїнське сільце,
спить спокійно - його відстояли.

Побратими в снігах вже навіки поснули,
душі їх відлетіли у вирій.
Швидко в битвах їх юні роки промайнули,
небеса відкривають їм двері.

Батько Рід зустрічає могутніх синів,
і Перун усміхається радо.
і одвічна - вона, що не злічує днів,
обіймає їх матінка-Ладо.

Кожен той, хто не втратив любов, і зберіг
до землі, до людей, до народу,
честь - собі, душу - Богу, а волю для всіх,
той навіки отримав свободу.